ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ МОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Загострення кібербезпекової ситуації навколо України потребує кардинального перегляду чинних підходів до забезпечення кібербезпеки інформаційно-комунікаційних систем держави. Випереджальні темпи розвитку засобів та технологій кібернападу обумовлюють необхідність пошуку нових нетривіальних (асиметричних) та одночасно практичних ідей, спрямованих на забезпечення кіберзахисту інформації незалежно від виду її подання. Останнім часом мовна інформація, яка циркулює в IP-мережах, стає об’єктом кібернападу з боку недобросовісних конкурентів, іноземних державних інституцій і просто зацікавлених осіб. Як відомо, одним із найдієвіших заходів кіберзахисту мовної інформації є її криптографічний захист. Відомі міжнародні та національні криптографічні протоколи забезпечують достатню криптографічну стійкість, але попри це кількість кіберзагроз мовній інформації не зменшується, а ,навпаки, збільшується пропорційно до зростання її цінності. Тому й надалі залишається актуальним питання підвищення рівня захищеності мовної інформації, яка циркулює в IP-мережах. Одним із перших етапів на шляху створення новітніх криптографічних засобів захисту мовної інформації є аналіз відповідних математичних моделей. Для встановлення переваг та недоліків відомих математичних моделей мовної інформації та вибору серед них за однакової точності тієї, яка враховуватиме індивідуальні особливості джерела мовної інформації, а також матиме прийнятну реалізованість для заданої системи параметрів, у статті наведено результати аналізу двох класів моделей: динамічних та стохастичних. Показано, що основними динамічними моделями мовної інформації, які належать до моделей першого класу, є вейвлет-моделі, імпульсно-модульовані та хвильові, моделі лінійного передбачення, гармонічні математичні моделі. У статі окрім відомих математичних моделей першого класу проаналізовано їх новий тип – фредгольмові моделі мовної інформації. До другого класу моделей, розглянутих у статті, включено два типи з найбільш поширених, а саме: акусто-фонетичні моделі та моделі мовного трафіка. Для кожної з досліджених моделей того чи іншого класу і типу було встановлено розробників, наведено математичний апарат, який покладено в їх основу, формалізовано досліджувану математичну модель мовної інформації. На основі введеної якісної шкали за сукупністю визначених переваг та недоліків проаналізованих моделей оцінено ступінь досяжності одержаних результатів відповідно до поставленої в статті мети. Отже, проведений аналіз охопив найбільш поширені класи математичних моделей мовної інформації та дозволив серед них обрати ту, яка стане підґрунтям для розроблення новітніх криптографічних засобів захисту.