РОЗВИТОК ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ В СЕРЦІ ЩУРІВ РІЗНОЇ СТАТІ У ДИНАМІЦІ РОЗВИТКУ СКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ

Вступ. Останнім часом значно зросла кількість людей з політравмами, але й скелетна травма залишається на часі. Для чоловіків із політравмами характерний більш високий ризик у всіх клініко-нозологічних групах порівняно з жінками. Провідною ланкою розвитку патології залишається оксидативний стрес, що впливає на розвиток серцево-судинної патології. Мета дослідження – оцінити розвиток оксидативного стресу в гомогенаті серця щурів різної статі в різні періоди розвитку скелетної травми. Методи дослідження. Досліди виконано на 80 безпородних щурах різної статі масою 180–220 г. Тварин поділили на 2 групи – контроль, скелетна травма. Травму щурам наносили під тіопентал-натріє­вим наркозом шляхом однократного дозованого удару по правому стегну. Забій тварин проводили в контролі, через 1, 7, 14 і 28 діб після моделювання травми. Здійснювали забір серця, в гомогенаті якого визначали вміст дієнових кон’югатів, ТБК-активних продуктів, супероксиддисмутазну і каталазну активність. Проводили морфологічне дослідження міокарда у препаратах, зафарбованих за Гейденгайном. Результати й обговорення. У контролі в самців, порівняно із самицями, переважали продукти пероксидного окиснення ліпідів, але супероксиддисмутазна і каталазна активність була нижчою. Протягом експерименту відмічено зростання показників дієнових кон’югатів і ТБК-активних продуктів більшою мірою у самців, при цьому супероксиддисмутазна і каталазна активність залишалася вищою в самиць. Висновки. Розвиток оксидативного стресу в серці щурів при скелетній травмі залежить від вихідної активності антиоксидантної системи і статі. Більш виражені пошкоджувальні зміни відмічено у самців. Вища активність антиоксидантів запобігає значному пошкодженню міокарда.