Біологічний моніторинг стану лісових масивів в умовах Південно-Подільського Лісостепу України

Узагальнено систематичні спостереження за станом лісових екосистем на території Південно-Східного Поділля, отримано об'єктивну та своєчасну інформацію щодо його поточних змін. Виявлено фактори (природні, антропогенні), які впливають на стан лісів, з'ясовано причини і механізми змін стану лісів. Виявлено, що найбільша кількість екземплярів береки міститься у пристигаючих насадженнях – 158 шт./га. Також у великій кількості вона трапляється у середньовікових насадженнях – 109 шт./га. У стиглих насадженнях кількість екземплярів береки становить 98 шт./га. І найменше вид трапляється у молодняках – 65 шт./га. Якщо брати відсоткове співвідношення, то в пристигаючих насадженнях кількість особин береки лікарської становить 36,74 %, а в молодняках – 15,12 % від загальної її кількості. Середні висоти дерев репродуктивного віку змінювалися в межах 18,8-20,3 м, діаметр стовбура – від 12,9 до 23,6 см (окремі особини мають діаметр 32-56 см), діаметр крони – 3,4-8,6 м. Кількість особин в середньому становить 108 ос./га. Зроблено порівняльний аналіз санітарного стану лісових масивів за участю береки лікарської та зміну таксономічних показників деревних порід за групами віку. Звернено увагу на еколого-ценотичну особливість береки лікарської та дуба звичайного (поширення, щільність, поновлення, відпад та ін.). Встановлено, що у вікових насадженнях різноманітність порід ще менша. З деревостану випадають берека лікарська, дуб звичайний і граб звичайний. За кількісним співвідношенням береки зменшилося на 4,4 %, дуба на 3,7 %, граба на 5,6 %, що свідчить про всихання дерев і відсутність процесу поновлення. У доброму стані перебувають ясен звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста. Обґрунтовано зміну складу деревостану на пробних площах, що підтверджує перехід до грабово-дубових та грабово-ясеневих насаджень. У молодих і середньовікових насадженнях видова різноманітність деревних порід більша, ніж у стиглих і перестійних. Трав'яний покрив залежить від рельєфу, повноти І і ІІ ярусів, висоти підросту, підліску, віку насадження.