Methodical bases for assessing the level of sustainability of the agrarian sector of economy

Метою статті є розробка методичних засад оцінювання рівня сталості розвитку аграрного сектора економіки на базі величини скоригованих чистих заощаджень. Показано, що розробка системи макроекономічних індикаторів комплексного оцінювання сталості розвитку як усього національного господарства, так і окремих його секторів є актуальною проблемою вітчизняної економічної науки. Визначено, що макроіндикатор скоригованих чистих заощаджень відображає стан і тенденції сталого розвитку аграрного сектора економіки. Підтверджено, що економічно обсяг чистих заощаджень показує частку у валовому національному доході реальних заощаджень, що попередньо скориговані на величину інвестицій в розвиток людського капіталу, рівень виснаження природних ресурсів і втрат від забруднення навколишнього середовища. Базуючись на практиці Світового Банку, адаптовано методику розрахунку скоригованих чистих заощаджень до умов галузевої і регіональної статистики України. Запропоновано обчислювати чисти заощадження аграрного сектора економіки як різницю розподіленого галузевого валового регіонального продукту з урахуванням загальних витрат на освіту сільської молоді, кінцевих споживчих витрат сільських домогосподарств, споживання основного капіталу в аграрному секторі, екологічних втрат, спричинених шкодою від емісії діоксиду вуглецю суб'єктами агрогосподарювання й чистих втрат від виснаження земельних і лісових ресурсів. Індикатором сталості розвитку аграрного сектора економіки є частка скоригованих чистих заощаджень у валовому регіональному продукті аграрного сектора економіки. Динаміку сталого розвитку сільських територій та чистого добробуту на селі запропоновано визначати на підставі даних про обсяги скоригованих чистих заощаджень, валового регіонального продукту аграрного сектора економіки, а також середньорічної чисельності наявного сільського населення, розраховуючи "індекс Мальтуса" для аграрного сектора, зокрема й на регіональному рівні. Перспективами подальших розвідок визначено врахування втрат водних ресурсів та екосистемних збитків у системі аналізу сталого розвитку аграрного сектора економіки.