Чутливість до антибактеріальних препаратів факультативно-анаеробних мікроорганізмів, виділених від хворих із гострим некротичним панкреатитом

Вивчення видового складу та чутливості до антимікробних препаратів факультативно-анаеробних мікроорганізмів у хворих на гострий некротичний панкреатит. Ідентифікацію мікроорганізмів та визначення їх чутливості до антибіотиків методом серійних розведень проводили на мікробіологічному аналізаторі VITEK 2 compact 15 (Франція), а також і диско-дифузійним методом. Виділені із гною штами перевіряли на чутливість до таких антибіотиків, як гентаміцин, лінезолід, ципрофлоксацин, амікацин, нетілміцин, азтреонам, фосфоміцин, тейкопланін, ванкоміцин, тійгециклін, левофлоксацин, тетрациклін, офлоксацин, іміпенем, меропенем, піперацилін/тазобактам, ампіцилін, цефтріаксон, цефподоксім, доксіциклін, колістин, цефепім, цефтазидім, тобраміцин. Під час дослідження зразків гною із підшлункової залози, отриманих із допомогою ендоскопа, у процесі та після оперативних утручань і санації черевної порожнини у хворих із гострим некротичним панкреатитом виділено різноманітну факультативно-анаеробну мікрофлору. Для виділення факультативно-анаеробних мікроорганізмів використовували селективні й елективні поживні середовища, робили висів за методом Голда. Для накопичення біомаси застосовували цукровий бульйон, із якого кожні 24 години робили пересів на пластинчасті поживні середовища. Інкубація факультативних анаеробів проводилася в термостаті при температурі 37°С 24 години. Під час ендоскопічного дослідження грампозитивну флору виділяли у 27,89 % випадків, у процесі та після оперативних утручань і при санаціях черевної порожнини у 27,36 % випадків. Під час ендоскопічного дослідження грамнегативну флору виділяли у 21,05 % випадків, під час та після оперативних утручань і при санаціях черевної порожнини – у 23,7 % випадків. У зв’язку з тим, що в протоколах надання медичної допомоги в розділі «Діагностична програма» не передбачено проведення мікробіологічних досліджень і визначення чутливості до антибіотиків у виділених штамів, а щодо деяких рекомендованих антибіотиків право вибору антибіотика належить лікарю, збільшення досвіду стосовно резистентності мікроорганізмів сприятиме покращенню тактики лікування гнійного некротичного панкреатиту. Проведені дослідження підтверджують розповсюдження множинної антибіотикорезистентності серед виділених штамів. Установлено, що в мікрофлори, виділеної у хворих на ГНП, найбільший відсоток таких чутливих штамів, як тейкопланін, цефамандол, колістин, лінезолід, ванкоміцин, тайгециклін. Отримані результати досліджень можуть бути використані в подальшому для вдосконалення тактики лікування хворих на гострий некротичний панкреатит.