Results of epidemiological studies on the prevalence of iodine deficiency disorders in the Republic of Uzbekistan

Актуальність. Незважаючи на проведені заходи, що спрямовані на ліквідацію йодної недостатності, Республіка Узбекистан (РУз) залишається зоною значної поширеності йододефіцитних захворювань. Мета дослідження — вивчення динаміки поширеності йододефіцитних захворювань серед населення в РУз. Матеріали та методи. Поширеність йододефіцитних захворювань серед школярів РУз вивчалася з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. Були проаналізовані такі показники, як поширеність дифузного зоба, йодурія, споживання йодованої кухонної солі. Дані порівнювалися з результатами досліджень попередніх років. Результати. Згідно з показниками йодурії, частка тяжкого дефіциту йоду (менше 20 мкг/л) знизилася з 94,4 % у 1998 році до 21,4 % у 2004 році, до 1,9 % — у 2010 і 2016 роках. Оптимальний рівень споживання йоду (понад 100 мкг/л) збільшився від 0 % в 1998 році до 46,3 % у 2004 році, до 63,7 % — у 2010 і до 76,3 % — у 2016. Порівняльний аналіз поширеності дифузного зоба I і II ступенів показав, що частка даного захворювання становила загалом 72,8 % в 1998 році, 58,8 % — у 2004, 40,2 % — у 2010 і 28,6 % — у 2016. Висновки. Значну роль у прогресі в галузі профілактики йододефіцитних захворювань у РУз відіграв ухвалений у 2007 році закон «Про профілактику йододефіцитних захворювань». Незважаючи на проведені широкомасштабні заходи, дані щодо вмісту йоду в кухонній солі і сечі, отримані у 2016 році, свідчать про те, що 25 % населення РУз все ще залишаються в стані йодного дефіциту.